Рись Lynx lynx

Рись звича́йна , або євразі́йська  — ссавець з роду рись (Lynx ), що відноситься
до ряду хижих родини котових.
Довжина тіла самців у дорослому стані сягає від 76 до 110 см, а самок на декілька (3-6) см
коротша. Хвіст — 10-31 см, висота у плечах 60-65 см. Вага дорослих звірів найчастіше
дорівнює 16-20 кілограмам, інколи до 32 кг. Рись має карі очі, китиці на вухах, короткій
хвіст, великі гострі пазурі, та сильні задні лапи. Всі лапи зимою вкриті великим хутром.
Жодний інший представник родини котячих не пристосований до снігу так добре, як рись.
Рись в Україні зустрічається досить рідко: в Карпатах та на Поліссі . За недостатньо
підтвердженими даними зустрічається в зоні відчуження Чорнобильської АЕС.

Зовнішній вигляд
Євразійська рись є найбільшою зі всіх рисей, довжина тіла від 76 до 110 см і 70 см в
загривку., а самок на декілька (3-6) см коротша. Хвіст — 10-31 см, висота у плечах
60-65 см. Самці частіше важать від 18-26 кг (інколи до 32 кг), самки важать в середньому
18 кг. Тулуб, як у всіх рисей, короткий, щільний. Рись має карі очі, китиці на вухах, короткий
хвіст, жахливі пазурі, та сильні задні лапи. Всі лапи зимою вкриті великим хутром. Жодний
інший представник родини котячих не пристосований до снігу так добре, як рись.
Існує безліч варіантів забарвлення рисі, залежних від географічного району — від рудувато-
бурого до палево-димчастого, з більш-менш вираженою плямистістю на спині, боках і лапах.
На череві волосся особливо довге і м'яке, але не густе і майже завжди чисто білі з рідкісним
крапом. Південні форми зазвичай рудіші, шерсть у них коротша, а лапи дрібніші.
Слід рисі типово котячий, без відбитків кігтів. Задню лапу при кроці вона ставить в слід
передньої. Якщо йдуть декілька рисей, то задні ступають точно в слід передніх.

Спосіб життя
Рись віддає перевагу глухим темнохвойним лісам, тайзі, хоча зустрічається в різноманітних
насадженнях, включаючи гірські ліси; іноді заходить в лісостеп і лісотундру. Вона відмінно
лазить по деревах і скелях, добре плаває.
При великій кількості їжі рись живе осіло, при недоліку — кочує. У добу вона здатна
проходити до 30 кілометрів. При всій обережності рись не дуже боїться людей. Вона живе в
створених ними вторинних лісах, в молодняках, на старих лісосіках і гарі, а у важкі роки заходить в села і навіть у великі міста.

Цікаві факти
Рись широко використовується в геральдиці, символізуючи повноту і гостроту зору. Її
зображення можна побачити на гербах або прапорах таких міст, як Реж, Псков або Гомель.
За деякими версіями саме рись, а не лев зображена на гербі Фінляндії. Рись на гербі має і
Усть-Кубинский район Вологодської області.
Через гостроту зору на честь рисі було названо сузір'я Яном Гевелієм в 1690 році. Гевелій
так коментував вибір назви: «У цій частині неба зустрічаються тільки дрібні зірки і потрібно
мати рисячі очі, щоб їх розрізнити і розпізнати».